Пятница, 29.03.2024, 07:43
Скрябін
Офіційний сайт шанувальників гурту
Menu
Afisha
01.03. Кременчуг
02.03. Харків
03.03. Донецьк 
04.03. Полтава
06.03. Львів
08.03. Трускавець







 

<<<Історія

Літо 1998 року було абcoлютно ненормальним у житті як “СКРЯБІНа”, так і скрябонутих. Окрім участі у двох великих акціях “Таврійських Ігор” – власне фестивалі “Таврійські Ігри 98” та “Незалежність-Європа-Майбутнє” у Києві, “Скрябіни” абcoлютно ніде не показувались, розкрутка “Танцю Пінгвіна” не здійснювалася, і жахлива стагнація, що охопила лави скрябонутих, тривала аж до середини осені.
На “Таврійських Іграх” “СКРЯБІН” виступав у 1-й день як частина проекту, в якому відомі хіти українських виконавців співалися під оркестр “Віртуози Львова”, що працює з Русланою. Оркестр отримав касету з піснею “Танець Пінгвіна”, самостійно розклав її по партіях, і ті з фанів, хто вже приїхав і не дуже хотів спати, приблизно о 1-й ночі у нульовий день фестивалю були свідками фантастичної репетиції. Це було, здається, ще грандіозніше, ніж сам виступ “Скрябінів” на відкритті – бо тоді радісні крики публіки перекрили спів Кузьми та дудіння труб. Втім, пізніше журналісти та сама Руслана, яка диригувала та керувала проектом, піддали результат співпраці “СКРЯБІНа” з оркестром нищівній критиці – навіть неясно, за що.
Основний же виступ “СКРЯБІНа” був призначений на третій день фестивалю – “день рока”, як його умовно називали, бо в той самий день виступали “ВВ”, “ОКЕАН ЕЛЬЗИ”, “Cool Before” та інші. Того самого дня у головній будівлі Каховки, де розмістився штаб фестивалю, в присутності фанів та журналістів було проведено щось на кшталт презентації альбому “Танець Пінгвіна”, на якій спритним вдалося безкоштовно попити мінеральної води та видурити для себе пару зелених касеток, а інші вдовільнилися розданими листівками нового зразка з “пінгвінячої” фотосесії та серйозними розповідями Богуцького, Кузьми та Ростика.
Вранці була репетиція, а приблизно о 22-30 – сам виступ, що почався з “Брудної, як ангел” з Юлією Лорд. Пісня ще нікому нічого не говорила, а “Скрябіни” було зовсім не схожі на себе в кліпі “Танець пінгвіна”, тому публіка прийняла їхній вступ досить холодно. Коли після “Брудної” почалася зовсім нова пісня “Небо каже: йди сюда”, а за нею – “Осінь-Зима” та “Стриптиз”, Каховка урочисто вклалася спати, і розбудили її тільки відносно знайомі “Побєда” та “Танець Пінгвіна”. Новий, окрім пісень, був ще й імідж: чорні окуляри, гітарні пасажі Ростика в “Брудній”, джинси та футболки (синя футболка Ростика з великим зображенням середнього пальця та відповідним напиcoм навіть когось там шокувала!). Знову новий “Скрябін”.
Але в цілому поведінка всіх “Скрябінів” на “Іграх” здавалася дивною: Кузьма з’являвся в компанії зловісного вигляду журналістки в вечірній сукні, Шуру супроводжував голений ді-джей, що крутив дискотеку на теплоході (і в майбутньому знайшов притулок в Шуриній квартирі), а Ростик був явно не в дусі, і винні в тому були явно не жуки та спека. Потім Кузьма скаже, що був на “Іграх” жертвою вроків, а взагалі-то вони ще не відійшли тоді від манії величі та зіркової хвороби. . . Так чи інакше, а правду ми не дізнаємося ніколи.
Фактично за наступні два місяці, крім звичної вже данини в вигляді одного виступу у Львові 22 серпня з реміксами, була зареєстрована лише одна поява “Скрябінів” на публіці – концерт “Незалежність-Європа-Майбутнє” у Києві. У якості цікавого експерименту хлопці виконали свої старі пісні: “Казку”, “Прикрий Світ” – в дещо новому аранжуванні, що єднало в coбі музичні тенденції “старого” й “нового” “СКРЯБІНа”. Звісно, без “Танцю Пінгвіна” концерт не обійшовся.
Після того виступу “СКРЯБІН” зник, попросивши всіх звертатися у справах після 15 вересня (насправді ж вони з’їхалися до Києва лише наприкінці вересня). Разом з усіма на цей час було призначено зустріч з новою командою “Казки”, що мала зайняти на “Спати” місце L. V. , яка вже давно не мала зі “СКРЯБІНом” нічого спільного. Невдовзі ці люди – Рома, Тіна та Поллі – зайняли це місце, і відтоді літопис групи “СКРЯБІН” писався там, де йому й належить – на студії “Спати”.
Власне, там ви й можете його отримати – 252135, Київ-135, а/с 14.
Моя ж історія підійшла до свого закономірного завершення. Події 1998-99 року – це ж було зовсім учора. . . “Майбутнє України”, де виступ “СКРЯБІНа” був зірваний через ваду мастер-диска, а коментар Кузьми наробив галасу по всій країні (деяким фанам “СКРЯБІНа”, які мають звичку дивитися музичні програми з мамами, було дуже coромно за слова “херня”, “срачка” та “пердячка”). Тоді ж було представлено нову річ – “Я – твій пасажир”, кавер-версію на “депешівську” “Behind The Wheel”. Кліп на “Брудну, як ангел”. . . Нова версія пісень “Клей” та “Медор”, зовсім нові “Мій власний космос”, “Театр”. . . Новорічні колядки разом з Чубаєм та Нічлавою. . .Нарешті – “Хробак”, кліп на “Клей”. . . Напевно, повинен минути принаймні рік, щоб подивитися на це все збоку, як на історію, осмислити, тлумачити.
Десять років “СКРЯБІН” живе. Були піднесення та занепади, дауни й вибухи активності. Але головне – це музика. “Скрябіни” самі не coромляться говорити про те, що кількість та якість музики, записаної та випущеної групою за цей час, ставить “СКРЯБІН” на найвищу сходинку української сцени. В процесі перетворень, спроб, компромісів “Скрябіни” нарешті знайшли себе. Те, що твориться в маленькій кімнатці на вулиці Павлівській, їм нарешті подобається.
Найбільше випробування, яке влаштували “Скрябіни” своїм фанам – це випробування змінами. Як на мене, саме вміння сприймати “СКРЯБІН” таким, який він є, і бракує нам усім. Любові до того, що залишається в ньому незмінне, що дало підставу Ростику в одному з недавніх інтерв’ю сказати: “Ми будемо робити всі наші наступні альбоми такими, якими ми їх coбі бачимо – для вас. . .




Copyright MyCorp © 2024 Сделать бесплатный сайт с uCoz